КАНЦОНЕТА
Далеко за лісами сонце сіло,
У вікнах загорілися вогні…
З тобою я побачитись хотіла…
До мене ти прийти чомусь не зміг.
Я так надіялась і так чекала,
А в голові роїлися думки:
Тебе я безпричинно ревнувала
Й поранила кохання наше цим.
Бо ти не винен, що на вроду гарний
І розумом Господь не обділив.
В душі твоїй до кожного пошана,
А хочеться, щоб лиш мене любив.
Між зорями вже розкошує місяць,
Погасли у віконечках вогні…
З тобою так зустрітися хотілось,
Але до мене ти прийти не зміг.
10.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2023
автор: Martsin Slavo