́[i][/i]Сиджу ридаю я на самоті
І раптом відчуваю запах твій.
Той запах став моїм спасінням
В кімнаті бачу я проміння.
Воно є світлеє як ти,
Як подих чистої краси.
Краса була невимушена, світла
Цілунок був тихенький, непримітний
Бо ти зайшла зненацька в мою душу
Побачити тебе я зараз мушу!
Мені потрібна зараз тільки ти
Цей запах чистої краси.
Мені так хочеться піти
Де зараз зможу я тебе знайти.
Де б ти була зі мною поруч
І зв'язував нас тугий обруч.
Взяла в полон ти мою душу,
А я сиджу в кімнаті плачу у калюжі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2023
автор: Нікчемна