немоя

Чорніє  зірка.  Променя  нема.
Мені  так  жаль,  що  то  такий  феномен.
Душа  твоя  у  космосі  сама.
Ой,  не  сама:  на  ній  табличка  й  номер.

Я  адвокатом  був.  Безмежність  справ.
Завжди  краватка.  Однозначний  успіх.
Та  зроду-віку  про  оцю  не  знав:
Чорніє  зірка  з  правдою  укупі.

Читай  буквально.  Всяким  духам  —  зась.
В  галактиці  без  жалю  жаль  знайшовся.
Чому  на  їхню  глупість  повелась?
Несьома  їхня  суть,  небожа  —  шоста.

21:39,  12.07.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2023
автор: Ти-2