Вечір. Небо стало тьмяне.
Місяць з небом тет-а-тет.
Біля річки тихо тане
церкви строгий силует.
Ніжний дзвін вечірній лине,
будить сонну далечінь...
Ніч у червні швидкоплинна,
повна теплих сновидінь.
Зорі падають в заплаву,
сріблом тішиться вода.
В цю вдивляється виставу
верб зелених череда.
Мерехтять вогні далекі,
а повітря – аж п'янить.
Дзьоба клацанням лелека
прославляє літа мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2023
автор: Денисова Елена