РАНОК ВЗИМКУ


Взимку  ранок  починається  повільно,
Відступає,  неквапливо  тане  ніч,  
І  на  вулицях  запалюється  світло,  –
Шлях  освітлюють  мандрівцям  ліхтарі.

Починає  плавно  надворі  світати…
Неба  синяви  не  видно  із-за  хмар…
Зачинають  чари  тіней  розтавати
І  світлішати  на  сході  небокрай.

Пробивається  скупе  туманне  світло
Крізь  химерні  візерунки  на  вікні,  
Що  за  ніч  намалював  мороз  уміло
На  гладенькому  віконнім  полотні.

Так  не  хочеться  мені  в  зимовий  ранок
Залишати  ковдри  лагідне  тепло,
Йти  на  вулицю  в  мороз,  хіба  що  встати
Й  чашку  випити  гарячого  чогось…

13.03.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2023
автор: Martsin Slavo