Повторює хтось знов: «Не ми такі, життя таке»,
Байдужо дивиться та знизує плечима.
Безсилля власне він у будь-яке круте піке
Не бачити звикає власними очима.
Та правда все-таки у тім, що не складні часи
Жорстокості дають свободу та могутність.
Вони, подібно дзеркалу для темряви й краси,
Відображають усього реальну сутність.
Так, темряву побачивши у дзеркалі, тобі
У погляді шукати спершу слід причину.
Не здатне дзеркало спалити світлий цвіт душі,
І сяйво доброти посилює невпинно.
Хоч зла тріумф буває за історії кермом,
Та на чужому горі щастя не розквітне.
І недарма в казках зло переможене добром,
Життя нове завжди будують люди світлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2023
автор: Dora Dorian