Дика Роза Where the Wild Roses Grow Nick Cave and the Bad Seeds
Прозвали мене Дика Роза
Та ім“я моє — Ліза Дей
Чом так звали, дізнатись не можу
Бо ім“я моє — Ліза Дей
В перший день, як побачив її, я знав, що сама
Вона в очі дивилась мені
Її губи були багряні, як рози
Що на річці ростуть, дикі і неземні
Коли в двері постукав, увійшовши в мій дім
Я завмерла в обіймах міцних
Він був першим моїм і ледь рухом легким
Витер сльози, що бігли по щокам униз
Приспів
Другим днем я подарував їй квітку
Вона красуня найкраща, що бачив в житті
Я спитав: - Чи ти знаєш де квітнуть рози
Такі солодкі, червоні і вільні, як ти?
В другий день він прийшов, квітку алу приніс
- Чи усі негаразди покинеш?
Я кивнула, що так, коли в ліжко лягла
- Як я рози покажу, чи прийдеш?
Приспів
В третій день він привів мене до річки
Показав рози й поцілував
І останні, стиха, я почула слова
Поки він наді мною із камнем стояв
В день останній привів її до диких роз я
Вона на берег лягла в лекий подих вітрів
На прощання сказав: - Все прекрасне вмира
І заплів дику розу їй поміж зубів
Приспів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2023
автор: Костянтин Вишневський