Спомин

Тату,  ти  нагадуєш  про  себе
легким,  прохолодним  вітерцем
сонячної,  літньої  години...
Бачу  твої  очі.  Тихий  щем
серце  огортає  у  зажуру;
голос  не  почую  більше  твій,
постать  гордовито-непонуру
не  знайти  на  вулиці  пустій.

Спомин,  зачекай,  не  йди  від  мене,
дай  насолодитися  сповна...
Тату,  я  без  тебе  в  цьому  світі
зовсім  незахищена,  одна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2023
автор: Батьківна