БЕСІДА НА ПРИЗЬБІ

-  Хочеш,  Йване  ще  пожити
Мусиш  тверду  їжу  пити,
Жувати  рідке
І  се  провда,  тай  таке.

-  Шо  ти,  Штефку,  там  торочиш!
Мені  голову  морочиш,
В  мозґах  тобі  сє  скрутило,
Щоби  ковбасу  сє  пило?
Їсти  молоко,  гарбату...
Так  фантазію  багату
Ти  ще  змалку    мов,  я  знаю,
Й  вІд  бахура  пам'єтаю..

-  Я  нічо  не  фантазую
Й  зараз  тобі  розтолкую,
Що  то  їсти,  що  то  пити
Нема  чо  дулі  крутити
Ніби  я  вже  звар'ювов
І  подавсє  головов.
Тверде  тра  довго  жувати
В  писку  його  смакувати,
Би  воно  аж  рідке  стало
Не  кавалком  в  живіт  впало.
Желудку  троха  поможеш,
А  як  зуби  є,  то  зможеш.
І  рідке  тра  смакувати
В  ґерґачку  не  заливати,
А  тримати  в  писку
То  й  досєгнеш  зиску.
Бо  відчуєш  страви  смак,
Слухай  мене,  роби  так.

-  Так,  ми  вічно  спішимо
По́хапцем  давно  їмо,
Кинув,  лиґнув,  влєв  і  впало
Нема  коли,  часу́  мало.
На́ніч  сє  напреш,  як  бик,
Каждий  вже  до  сего  звик.

-  Так  і  є.  Ми  вже  старі.
Вже  давно  не  бахурі.
Траба  зменшити  ґалоп,
Бо  вже  маємо  укрльо́п.
Життє  смакувати  траба
Мо  і  не  задушит  жаба.

15.07.2023  р.

"Олекса  Терен"

(світлина  з  всемережжя)




















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2023
автор: Олекса Терен