[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BI8IKa7xAxQ[/youtube]
Символічно та цинічно,
І плювати, що трагічно,
Гру з вогнем розпочали,
Нас в цейкнот вони ввели.
Пішакам дали мушкети,
А рашистам ми ракети.
Це сценарій злої гри,
Ми ж розмінні пішаки.
Нічия для нас земля,
Їхні, їхні ці поля.
Бабки , бабки в голові,
Люди, люди в цій землі.
На цейкнот пішли свідомо,
Закулісну гру ведуть,
Нові біди нас всіх ждуть.
Їм пора в останню путь.
Скільки можна спину гнути,
Скільки можна погибати,
Цим фашистам помагати,
Нас вбивати та здавати.
Не війна це , не війна.
Вбивсто нашого народу.
Не дадуть нам всім свободи,
Ми під гнітом цього зброду.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XRRLewtQhvo[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2023
автор: oreol