І тиша панувала
і сміх дитячий і вишні і черешні і
полуниця і ,
мед смачний і квіти пахучі.
І ночі і день і хочеться мріяти.
О, скільки було мрій.
Море..гори, херсонські кавуни...
Сьогодні, кляті московити це зруйнували!
Розпач,біль і сльози матерів
і крик душі."За що?!"
Новини жахів .
Діти, герої і мирні..
Підвали, страх , шахеди і ракети.
Кров і холод - бо править сатанопутін,
кусок .... а не людина.
слова "люди" не існує.?!
він "іржа землі" диявол, нікчема, ніхто...
Сонце УКРАЇНИ засить!
Плює і топче і плямує...нещадить.
Та серце матері сильніше. Молитва з болем - синці на колінах.
І воляяя і сила і Святий дух і пращурів коріння ...
Мерзота лиса,потворо божевільна...
ти розстріляв сьогодні сина України.
КАЗНИТИ!!!
Немаєш право на життя.
Да,запанує правда і світло.
Да повстане козацьки дух.
Да підірвуться вітри правди. Боги землі і неба.
Да підійметься прапор вільної землі!
За синє море за блакитне небо ,
за колосся хліба і чорнозем..
За сина і дочку, за брата ,
за кума , за свата ,
за батька за квіти,
за поле ,
за птаха,
за тисячі смертей,
за біль людський за все...
Сконаєш,суко - не вартий пекла !
...горітимеш болем матерів.
Да буде України воля переможна !
Слава воїнам!
Слава Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2023
автор: Марина Василюк