Неспокійне мовчання

Очі  -  дикі,  як  білий  полин  десь  в  полях.
Каламутні,  як  тепла  вода  на  асфальті  у  дощ.
Я  дивлюсь,  і  на  мить  зупиняється  ціла  Земля.
Твої  думи  -  як  звивистий  плющ.  Мої  думи  -  невирваний  хвощ.

Ти  сидиш.  І  розпачливо  крутиться  ціла  Земля,
Вивергаючи  полум'я  й  дим.  Забираючи  спокій  і  сон.
Траєкторія  руху  порушена  чимось  здаля.
Ти  -  не  вісь.  Я  -  не  вісь.  Ми  впадемо  разом.

Неспокійне  мовчання  по  краплі  вбиває  фрісон.
Виникає  бажання  сховатись  в  надію,  як  в  скриню.
В  цю  кімнату  боїться  зайти  навіть  проханий  сон.
Ти  мовчи.  Я  тобі  рахуватиму  час  по  хвилині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2023
автор: Cherry tree