[i] Д.[/i]
Останній мій до тебе гнівний лист –
Несамовита і лиха погроза.
Ще мить – і в небі зоряний статист
Засвідчить знову невгамовні сльози.
Ввижався десять років дивний сон,
В душі лишив розлюченість і пруги.
Я вірила в придуманий закон,
Що вже не зможу покохати вдруге.
Та почуття – як піч в зимовий день:
Без дров нових поволі загасає.
Якщо в юрбі зустріну я тебе,
Вдаватиму, що я тебе не знаю.
2002
https://www.youtube.com/watch?v=QB6KuDx3cWk
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2023
автор: Тетяна Мошковська