Не встигаємо оговтатись від бід, . .

Не  встигаємо  оговтатись  від  бід,
Не  встигаємо  оговтатись  від  болю,
Та  війна  в  нас  відібрала  часу  лік,
А  колись  були  щасливі,  ми  з  тобою.

Знову  вибухи,  ракети,  укриття,  
Знову  серце  розриває  на  частини,  
Розумієш,  цінність  -  то  життя,  
Засинаєш,  обіймаючи  дитину.  

Прокидаєшся  і  дякуєш,  живі!
У  новинах  про  влучання  і  про  горе
Смерть  забрала  знову  молодих,  
Підкидаючи  нам  більше  й  більше  болю.

Боже,  ти  читаєш  молитви?
Боже,  слухаєш,  про  що  говорять  діти?
Про  війну,  а  їм  би  про  життя...
Їм  би  гратися,  сміятися,  радіти.

Запитань  багато  і  прохань,
Та  ще  більше  болю  всередині,  
В  цій  війні  перемагатиме  життя!
З  вірою  у  серці.  Разом,  сильні.

©Марія  Скочиліс

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2023
автор: Марія Скочиліс