Смеркається. Стишùлася сирена,
Тріпоче стяг на темному вікні,
В обіймах материнських спить дитина —
Та прийде день, наперекір війні!
Вродили вишні у саду старому,
Вже й хату рідну видно вдалині.
Боєць в-ві сні вертається додому —
Прожито рік, наперекір війні!
Лелека в небі вчить малих літати,
Закохані цілуються в човні,
П’янить дурманом серед ночі м’ята —
Кохання є, наперекір війні!
Пробивсь до бліндажа промінчик днини,
Тут кожна мить у час такий в ціні.
Дружина щойно народила сина…
Життя іде, наперекір війні!
©Н. ХАММОУДА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2023
автор: Наталя Хаммоуда