О, мовчи, жабо- стара ропухо!
А ти, сидиш по вуха у болоті.
Хто живе у раю собі тихо
На того ідеш з війною в піхоті.
А ти, скажи язиката фесько !,
Як тобі живеться при путінізмі ?...
У тебе нема лиця тварюко...
І ржавіє утроба в егоїзмі.
Зогнила твоя система кремля
І Немає цар на троні вже сили.
Лиш вмієш язиком ''тра ля, ля, ля''...
А своїм дітям копаєш могили.
Твої друзяки у кублі змії:
"Двоголові яструби з махачкали.
Сатаністи зла- попи, повії,
шакали, впадуть в безодню зі скали.
Вбивці катували та вбивали
Не жаліли діточок, жінок, старих.
І українці кров'ю стікали
Гнали з хати на лютий мороз босих.
Стерті із землею села, міста,
Спалені поля, скалічені долі.
Затоплений Херсон - зона пуста
А ти, регочеш... граєш різні ролі.
Катам українського народу !
Ніхто не простить, немає прощення.
Встали сини козацького роду
Стіною захищають сьогодення.
Відважні воїни ідуть у бій,
Воюють за свою землю, свій народ.
А ти, жабо в болоті зла - носій,
вірю, знищимо всіх воєвод - заброд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2023
автор: Чайківчанка