Уві сні купаємося в хмарі
Уві сні по небу йдуть кити
Уві сні облич немає
Уві сні що доторк - до душі
Уві сні не стягують кордони
Уві сні і руки - вітряки
Уві сні розплавили корони
Й виплавили келихи
Десь, не тут, співають оди Сонцю,
І не тут танцюють під дощем
То не ти заплутався в волоссі
Шелестких тополь легеньким вітерцем
І не ти літаєш путівцями
Тих, хто в небесах розсипав сіль
Ти - не той, хто бачить під ногами
Відображену в калюжі неба синь
Ти - йдеш розжареним асфальтом,
Ти бачиш бруд і сірі дні
Та й сам ти сірий, й нецікаві
Думки в туманній голові
Ти вже забув свій шлях на волю
Бо заржавів́ твій механізм
Він не очиститься водою
Твій мозок - тоталітаризм
Останній марш іде до прірви
Автоматизму небуття
Й ти в авангарді урочисто
Здіймаєш переможний стяг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2023
автор: Олена Грикун