У Ростові, біля цирку

У  Ростові,  біля  цирку

У  Ростові,  біля  цирку,
Революція  іде,
Хай  Пригожин,  всі  гукнули,
За  отамана  буде!
В  нього  рожа,  не  дай  Боже!
Тож  він  всіх  там  переможе!
А,  як  Шойгу  впійме,  гада,
То  спитає,  де  снаряди?
Ге-ге-гей,  всі  прокричали,
Та  й  на  танки  посідали,
Але  самий  перший  танк,
У  воротях  і  застряг!
Танк  застряг  в  воротях  цирку,
Ось  тобі  і  вся  вечірка!
Все  пішло  не  так,  як  малось,
Вся  задумка  поламалась,
Понеслось  все  шкереберть,
Навіт  декому  на  смерть.
Але  рушили  в  похід,
На  Москву,  де  лисий  дід,
Так  дістав  уже  усіх,
Що  й  «того»  його  не  гріх.
На  вперейми  їм  одразу,
З  гір  далекого  Кавказу,
Вирушив  загін  солдат,
З  чайним  іменем  «Ахмат».
Та  підвів  їх  світлофор,
Утворив  щільний  затор,
І  джигітам  бородатим,
Цілий  день  прийшлост  стояти,
Бо  ж  не  можна  на  червоне,
Це  порушення  закону!
Цирк  та  й  годі,  сміхота,
Танк  застряг  у  воротах!
Ну,  а  браві  вагнери,
Не  напудили  в  штани,
Тихо  їхали  у  гості,
Діду  поламати  кості.
Правда,  якось  вийшло  так,
Збили  вартісний  літак,
З  ним  на  пару  –  гвинтокрили,
П‘ять  чи  шість,  теж  приземлили.
Просто,  ті  літали  в  небі,
Там  де  їм  літать  не  треба.
Якийсь  цирк  чи  то  бардак,
Танк  застряг  не  просто  так!
А  весь  світ  перед  екраном,
Хто  з  попкорном,  хто  з  стаканом,
Роблять  ставки,  б‘ють  заклади  –  
Діда  вб‘ють,  помре  чи  сяде?
Чи  у  зашморг  на  гиляку,
Чи  інфаркт  від  переляку,
А,  можливо,  «бідолагу»,
Потягнуть  на  суд  в  Гаагу?
Аж  тут  раптом,  раз  –  і  все,
Нікуди  ніхто  не  йде,
Ось  тобі  і  новина,
Революції  –  хана!
І  це  бунт  так  виглядає,
То  кого  ж  він  налякає?
То  не  заколот,  то  фарс,
Або  картопляний  спас.
Танк,  застряглий  у  воротях,
Однозначно  –  цирк  на  дроті!
Але  то  на  перший  погляд,
Все  вирішує  світогляд.
Цезар  чи  Наполеон,
Не  боялись  перепон,
А  от  повар  –  протестант,
Це,  як  гопник  –  музикант.
Півень  лебедем  не  стане,
Ні  тверезий,  ані  п‘яний,
Ані  білим,  ані  чорним,
Як  і  бубон  із  волторни.
Треба  підбивать  людей,
Та  й  іти  у  мавзолей,
І  Володьку  піднімати,
Отой  вміє  керувати!..
У  Ростові  все  спокійно,
Цирк  на  місті,  брама  теж,
Танк  наїхав  десь  на  міну,
Що  ти  з  клоунів  візьмеш?
А  я  тілько  но  з  пивком,
Примостився  вечерком,
Взяв  попкорну  два  відра,
Чіпсів,  всякого  добра,
Думав  подивитись  шоу,
Як  Євген  завалить  Вову.
І  ось  тут  такий  прокол,
Пермкнуся  на  футбол.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2023
автор: Костянтин Вишневський