Монолог на двох…

Я  так  молив  Тебе  за  рідних
Про  захист  від  нещасть  війни,
А  Ти  не  чув  молінь  тих  слізних
І  не  вберіг  мені  сестри,
Яка  покутувала  тяжко
Усі  прожиті  тут  роки,
Родивши  діток  бідолашних
Німими...  пращурів  гріхи...
Ти  кажеш  –  чув  мої  молитви,
Але  зробив  що  краще  їй,
Вберігши  від  потопу  й  злиднів,
Відправивши  на  упокій...
То  Ти  й  дочок  моїх  подібно
Можливо  від  страждань  вберіг,
Не  давши  їм  створити  сім'ї,
Щоб  не  плодити  предків  гріх...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2023
автор: G-style