Пшеничне поле! Праці смак,
Коштовність роду ти, святине!
Я з діда-прадіда козак,
Хоч зростом ще мала дитина.
Шаную хлібні колоски,
Вони, як українці – щирі.
О рідна земле! Лихо скинь,
Щоб дітлахи жили у мирі.
Діду́х врочистий… лан… скирти́ –
З дитинства вчать у нас любити.
Хай квітне край наш золотий
Та без війни зростають діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2023
автор: Білоозерянська Чайка