Тепло долоней згадують струни,
Але чомусь співають прохолодо,
Тремтить душа, і серце б'ється в груди,
Не відчуває без кохання насолоди.
І навіть не п'янять, не зігрівають поцілунки,
Знайомі, незнайомі, просто перехожі.
Кохання, некохання спраглої чаклунки
Зі смаком мальви, або дикунки рожі.
№2
Тільки й лишилися спогади,
В них моє палке кохання.
Тільки й лишилися погляди,
Стрінемось зіронька рання?
Чуєш, як небо мигичить?
Бачиш, як відлуння співає?
Всміхнись, тобі зоренько личить,
Всміхнись, серденько відчуває.
Звечора думи про милую,
Їй лиш належить кохання.
Струни гітарні все силую,
Стрінемось, є сподівання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2023
автор: Каа3003