НЕ ПТАХА

НЕ  ПТАХА  

Не  птаха  я  клітці  золотій
І  не  струна,  яка  бринить  від  болю,
Та  є  девіз…  девіз  у  мене  свій:
«Зміню́  життя,  але  не  змі́ню  долю».

Нелегко,  та  долаю  я  усе,
І  сліз  не  ллю…  Як  плачу  –  наодинці,
Я  сильна  жінка,  знаю  перш  за  все,
Не  манекен  в  крамниці  на  вітринці.

Буває  –  сльози  перлами  збіга,
Течуть  з  очей  солонії  струмочки,
Та  мудрість  бе́ре  верх,  перемага,
І  дзвін  дають  в  житті  свої́  дзвіночки.

Багато  що  я  бачила  в  житті,
Багато  що  дово́дилось  пізнати,
Стрічалось  всяке  на  мої́й  путі,
Не  ски́глила,  усе  могла  долати.

Із  долею  не  стану  у  двобій,
Не  стану  я  на  долю  нарікати,
Бо  знаю,  що  на  все  в  житті  час  свій,
Й  від  труднощів  не  стану  утікати.

Життя  і  доля…  Доля  і  життя,
Реалії,  і  мрії  й  міркування,
І  кожен  крок  –  життєве  вишиття,
А  кожна  мить  –  надії  й  сподівання.

20.07.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР