Вийди із сутінку.
Встань біля світанку.
Бачиш, закипає зоря.
У очах місяця недостатньо світла -
Випий трохи бурштину.
Нам надали шанс, отже, треба
Вічності не прогавити.
Вийди з тіні ночі,
озирнись навколо
прокинувся світанок.
Стали ми світлом і,
сонця не чуючи,
Злилися один з одним знову.
зникли злі чари,
відкриваючи своє обличчя.
посміхається світанок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2023
автор: NaTa Ly