1
на цих пагорбах
покручена річка лежить
мов приручений пітон на плечах
пляжного фотографа
на цих берегах
роблять селфі з нею
розпивають спиртні напої
викрикують масні жарти
аж в’януть зелені вуха
пониклим вербам
замість русалок й водяників
на поверхні води тепер
коливаються пластикові пляшки
лиш коли густо стемніє
іноді нишком прошмигує за водою
сплетений дівочою рукою вінок
щоб ніхто його тут не розгледів
щоб ніхто його не приведи Господи
тут не виловив
2
пливи подорожня купайся
рани води гояться
тіло твоє приклавши оголене
пірнай
місячне світло забоязке
щоб осоромити
щоб у зіниці впавши
сягнути їхнього дна
світлом до світла торкнутися
плавай подорожня
ніхто не підгляне
в темряві цій навіть око до ока
отвір насилу просвердлює
навіть вітер сновидою
збився на манівці
навіть за вербовою ширмою
нема нікого
спить берег порожній
плями сипкого попелу у траві
чи то від гулянь шашличних
чи від палих зірок
вигорілих з нудьги
3
міліє ріка
надломлений промінь світла
вже спроможний сягати
риб’ячого цвинтаря
міліє ріка
потребує переливання немов поранена
колупається ослаблою підводною течією
у власному днищі немов у спогадах
намагаючись поки ще змога
винести найпам’ятніше
ну бодай оцей затонулий ґудзик
загублений в поспіху незнайомкою
яка минала берег крізь негоду
несучи за пазухою
викрадене дитя вітру
4
ось ще одна драма:
риб’яча кістка
застрягла у гирлі
ріки
ось ще одне безгоміння
в подобі старого коропа
з проіржавілою лускою під очима
ось блискавка над водою
неначе письмо
ушляхетнене знаком апострофа
ось мій світ без тебе
мов упалий на спинку водяний жук
що судомно перебирає лапками
не в силах ні перекинутися
ні потонути
2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2023
автор: Тарас Яресько