Знову зблідла в саду бузина,
Впало біле вбрання на траву.
Із опалих квіток пелена
Відтіняє небес синяву.
Похилився півонії цвіт,
Пелюстками навколо смітить,
Залишаючи шовковий слід,
Від образи тихенько тремтить.
Тьмяним світлом горять ліхтарі,
Осяваючи жухлість садів.
Не даруй вже букетів мені,
Наш квіточник кохання відцвів...
12.09.2019
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Автор: Людмила Кучер
Побледнела в саду бузина
Побледнела в саду бузина,
Сбросив белый наряд на траву.
Из опавших цветов пелена
Оттеняет небес синеву.
Низко клонится красный пион,
На ветру лепестками сорит.
И последний на клумбе бутон
От обиды тихонько дрожит.
Тусклым светом горят фонари,
Освещая пожухлость цветов.
Ты букетов теперь не дари,
Отцвела, видно, наша любовь…
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2023
автор: Олена Студникова