( Написалось і одразу наспівалось...)
НЕ ПТАХА Я У КЛІТЦІ ЗОЛОТІЙ
Не птаха я у клітці золотій,
Не нею буть мені писала доля,
Не птаха я , голубчику ти мій,
А й квітка, що розквітла серед по́ля.
Не птаха я у клітці золотій,
Не птаха я і нею я не буду,
Не птаха я, голубчику ти мій,
Та мить з тобою, любий, не забуду.
Не птаха я у клітці золотій,
Та кри́ла в мене виросли, я знаю,
Кохання зерна, любий, ти посій,
Бо серцем я усім тебе кохаю.
Не птаха я у клітці золотій,
Та лину я назустріч своїй долі,
Я відчуваю погляд, милий, твій,
І бачу силует біля тополі.
Не птаха я у клітці золотій,
Хоч нею трішки, ма́буть, я б побу́ла,
Відчула б біля клітки подих твій,
Й слова кохання щоб твої́ почула.
Не птаха я у клітці золотій,
Але думками птахою кружляю,
Я ходжу по святій землі́ свої́й,
І щиро серцем всім тебе кохаю.
22.07.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР