Дощик із неба моросить,
В хмари вкутались стожари,
Шум гвинтів, земля тремтить.
Сонечко закрили хмари.
Сум із хмарки капа вниз,
Гриб під деревом проліз,
Літечко пішло вже в осінь,
Дощиком воно моросить.
Мов відром із неба лило
І з любов'ю все поїло.
Пташки пісеньки співають
Літо люблять й прославляють.
Хмаринки в небі знов пливуть,
А в людей знов біготня,
Невідомі їм дива, ні краса ця, ані тиша,
Знов пищить в кущах десь миша.
У головах людей - війна,
Без початку і кінця
До останнього бійця.
Якщо грошики пливуть
Жертв війни і тут знайдуть.
Сумно, сумно, сумно літку,
Дим сигари, людські чвари
Із за хмари точать рани.
[b]Небо снова прослезилось[/b]
Загрустило снова лето,
Дождик с неба моросит,
Шум винтов, земля дрожит.
Солнышко закрыли тучи
Погрустить нам выпал случай,
Вспомнить как же классно было,
Все сияло и манило,
Обещало и вернулось,
Всем так мило улыбнулось,
Солнцем свет нам подарило
И с любовью напоило.
Птички песенки поют,
Тучки в небе вновь плывут,
Только люди не отсюда,
Им неведомо ни чудо,
Ни краса, ни тишина,
В голове одна война,
Без начала и конца
До последнего бойца.
Если денежки плывут
Жертв войны везде найдут,
Загрустило это лето,
Дым последней сигареты,
С неба вновь летят ракеты.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2023
автор: oreol