Біла-біла конюшина
Килимочком простелилась
Там, де стежечка вузька
Змійкою усе звивалась
Та в долину поспішала
До маленького ставка.
А ще квіти конюшини
Є червоні, є і сині,
Візерунками лягли
На той рушничок чудовий,
Який виткала природа
Й вишивала залюбки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський