Коли тривожність викликає біль?
Як в душу пристрасть суєтну впустити.
І за чужою волею як тінь,
Як жертва йдеш, щоб тільки догодити.
Коли без неї ти не можеш жити,
Коли вона - повітря, їжа, сон!
Даруєш сонце, небо, зорі, квіти,
Серця, здається, б'ються в унісон.
Вона вже не принцеса - королева!
І комплекси десь канули в лету.
Закоханість тебе, як ластик стерла -
Себе руйнуєш за єдину ту,
Що бачить вже в тобі розчарування
В своїх очікуваннях і рожевих мріях.
Закоханість - ілюзія кохання,
Коли любові сенс не розумієш...
Тоді надія лиш одна - на Бога!
Лиш віра може пристрасть погасити.
Вона розтопить сірий лід тривоги -
Почне душа оновлена радіти.
Відкриєш чистий аркуш у житті,
Щоб дихати, любити, дивуватись!
Залиш свою тривожність суєті -
Як у дитинстві будеш усміхатись!
19.07.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2023
автор: Finist