"Мене надія огортає…"

*****

 
Мене  надія  огортає,
Що  скоро  вже  мине
Війна,  яка  у  нас  триває,
Яка  вже  не  одне

Життя  безжалісно  забрала  –
Найбільший  скарб  людей,
Війна,  що  й  не  пошкодувала
Ні  хворих,  ні  дітей…

Ні  краплі  в  ній  жалю  немає
Й  ніколи  не  було.
Адже  вона  в  собі  тримає
Лише  бездушне  зло,

Яке  керує  нею  й  тими,
Хто  цю  війну  веде.
Воно  ж  керує  також  ними.
І  не  важливо,  де

І  як  війна  іде.  Нічого
В  ній  доброго  нема.
Нема  нічого,  крім  лихого,
У  ній.  Вона  сама  –

Найбільше  зло,  бо  спричиняє
Лиш  руйнування,  смерть
Крізь  тих,  хто  злочин  цей  вчиняє,
В  душі  злом  повним  вщерть,

По  вінця  будучи.  Триває
В  моїм  краю  війна,
Та  душу  міцно  огортає
Надія,  що  вона

Все  ж  скінчиться.  Кінець  їй  прийде,
Що  кожен  з  нас  чека,
І  сонце  миру,  згоди  вийде.
Нас  доленька  така
 
Чека.  Вона  не  за  горами.
Уже  невдовзі  ми  
Всі  будемо  жить  з  нею  з  вами      
Щасливими  людьми.                              
                         


Євген  Ковальчук,  30.  05.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2023
автор: Євген Ковальчук