прозорий вітерець
пролітаючи низько над рікою
підмочив у ній зграйки
навислої комашні
сіли батарейки
в останніх цикад
зірки не падають
сітківка неба не відшаровується
не ширяться рибні зіниці
мов нафтові плями на плесах
не ворушиться
гусінь в душі метелика
не пугикає совина варта
бо в тил сухого лісу
не скрадаються
голодні й ображені
вогники світлячків
лиш прозорий вітерець
з підмоченою тепер репутацією
брижить і брижить тремтливу гладь
марно пробуючи задути
віддзеркалення місяця
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2023
автор: Тарас Яресько