Вітер віє, хмарки зводить,
Знов негоду принесе.
А я згадую про тебе,
В серці порожньо і зле.
Як хмаринку ту, не втримав
Щастя спільних почуттів.
Недовіра і образи отруїли,
Що могли.
Ніби добре разом, тепло...
Мить - і грозовий розряд.
І сварливими громами
Слова наші гомонять.
Я лякавсь тебе втрачати
І страждати не хотів.
Та вже вітерець відносить
Жмут з кохання пелюстків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2023
автор: DeViAl