ЗАКОХАНИЙ СКРИПАЛЬ
Думками лину я у даль,
Думками лину й повертаю,
Для мене грає там скрипаль,
А я все потайки кохаю.
Для мене грає там скрипаль
І ллється музика навколо,
Із мене вітер зняв вуаль,
Коли звучало мо́є соло.
Із мене вітер зняв вуаль,
Та я продовжила співати,
Не зупинявся і скрипаль,
Мені хотілось танцювати.
Не зупинявся і скрипаль,
І струни голосно дзвеніли,
Дзвеніли так, немов кришталь,
А серце й доля гомоніли.
Дзвеніли так, немов кришталь,
А пісня ввись моя́ злітала,
Кудись поділася печаль,
Бо я всім серцем покохала.
Кудись поділася печаль,
Пішла в невіданії далі,
І грать продовжував скрипаль,
Хоч глядачів не бу́ло в залі.
І грать продовжував скрипаль,
А вітер музику розно́сив,
Він ніс її кудись у даль
Й вплітав він щастя в мо́ї коси́.
Він ніс її кудись у даль,
Плечей мої́х торкав і стану,
Накинув ніжно ту вуаль
І заховався між туману.
Накинув ніжно ту вуаль,
Став виглядати із діброви,
Так попрощався він, на жаль,
Із ним не бу́ло в мене змови.
Так попрощався він, на жаль,
Кохання дав мені зернину,
Чекав зізнання той скрипаль
І грав, і грав він без упину.
24.07.2023
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР