Захотілось раз мені
Виростити дині.
Закортіло, як то кажуть,
Мов малій дитині.
Одяглась швиденько гарно,
Сумочку на руку.
Тай пішла шукати щастя,
Цокаю по бруку.
Шпацірую, усміхаюсь,
Аж до магазину.
Розглядаю все насіння
Я через вітрину.
На пакетах паперових
Овочі та зелень.
Ось, і дині соковиті -
Не треба і схвалень.
Посіяла на городі -
Виглядаю сходи.
Вже і літечко на дворі -
Дочекатись годі.
Враз проклюнулись листочки -
Ніжні й зелененькі.
Вже й квітують, як годиться,
І квіти жовтенькі.
Роздивилась в інтернеті -
Портулаком звуться.
І поживні, і корисні -
Любо подивиться.
Розбіглися по городі -
Не до васильків.
Їм нічого не завада -
Чи грядка чи рів.
Уже котрий рік, як поспіль,
Полю та смакую.
Через мега-портулак -
Скоро й рук не вчую.
24.07.23
світлина:Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2023
автор: Валентина Ланевич