Літня прохолода, калюжі і хмари зефірки
Так захоплююче, що віриться в світле майбутнє.
Люди зникають щоб колись, можливо, з‘явитися знов
чи приглянути за тобою з неба.
Літаки з пасажирами й мудрі книги
Гарні ми лиш тоді, коли є мир у душі,
Вогонь в очах і можливо, посмішка на обличчі.
Люди зникають коли місія вже завершена.
Ти те що несеш в собі, чим наповнюєшся,
те і будеш нестИ у світ.
Люди з‘являються, коли дуже потрібні,
а інколи просто так.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2023
автор: P. S.