Гіркий стискає груди жаль,
Бо за обрій кличе нас блакитна даль…
Без спочинку ми дійдемо,
Ми зайдемо в сьомий ліс…
Тож в дорозі, тож в дорозі
Заспіваймо, досить сліз…
Не вгамувати в серці біль,
За міцним морозом нова заметіль…
Без спочинку ми дійдемо,
Ми зайдемо в сьомий ліс…
Тож в дорозі, тож в дорозі
Заспіваймо, досить сліз…
Не в нашу честь дзвенить кришталь,
Бо за обрій кличе нас блакитна даль…
Не стихне невгамовний біль,
Знов пікова дама взялась нізвідкіль…
Беззастережно плине час,
Бо за першим чорним асом другий ас…
Без спочинку ми дійдемо,
Ми зайдемо в сьомий ліс…
Тож в дорозі, тож в дорозі
Заспіваймо ще на біс…
Не в нашу честь дзвенить кришталь,
Бо за обрій кличе нас блакитна даль…
Не стихне невгамовний біль,
Знов пікова дама взялась нізвідкіль…
Кохання втрату згладить час,
Нефартову вибрав карту він для нас…
Nie spoczniemy nim dojdziemy,
Nim zajdziemy w siódmy las...
Więc po drodze, więc po drodze
Zaśpiewajmy jeszcze raz...
26 липня 2023 р.
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=suviFY_TXR8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2023
автор: Юрій Мілстоун