Я з вас дивуюсь…

Я  з  вас  дивуюсь…

Питає  хлопчика  сусідка:  -  Слухай,  Льова!
Твій  брат  новонароджений  горланить  увесь  час,
З  ним  все  нормально,  він  здоровий?
-  Ой,  тітко  Соня,  я  таки  дивуюсь  з  вас!
От  уявіть  собі  –  у  вас  нема  зубів,
На  голові  –  волосся  ноль,  як  на  коліні,
А  руки-ноги,  наче  не  свої,
Весь  час  лежиш  тільки  на  спині,
Сидіти  –  зась,  ходити  й  поготів,
Сказати  ні  бельмес  –  не  знаєш  мови,
Під  себе  можна  тільки  пудити  без  слів,
І  слюні  розпускати,  як  корова.
От  я  б  тоді  на  вас  і  подивився,
Ви  б  так  кричали,  що,  напевно  і  Привоз  закрився!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2023
автор: Костянтин Вишневський