Сирена затягла виття:
- Ракети! Всім до укриття!
Реальність ця щоденна.
Що ти живий, що я живу,
Найперше, дяка ЗСУ
А ще - гучним сиренам.
Вони під сонцем і дощем
Ревуть і стогнуть ще і ще,
Всі сповнені турботи.
Сирено, ти мене прости,
Та вірю я, що скоро ти
Лишишся без роботи.
25.07.23 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2023
автор: longavojo