Немов повітря свіжого ковток,
Як сонця поцілунок в пору зимну
Чи калинового намистечка разок
Для мене ти, матусе-Україно.
Рани твої болять - пече й мені,
А ти співаєш, то і я радію.
Чи поруч буду, а чи в чужині,
Тебе ніколи зрадить не посмію.
Нехай тепло замінять холоди
Та квітуватиме постійно в серці літо,
Моя любов до тебе назавжди,
Ти, Україно найрідніша в світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський