невтаємничена
своя
і обережна
за посмішкою - що
там сотні , сотні верст
до серця , із заплатками й стьожками
словам не просто
і не навпрошки
вона вже вірила
і підставляла спину
їй по саме руків'я - топірці й ножі
насамоті
опісля
шовк та голка
ті рани вишивала у рубці
обличчя й тіло - льодяним потоком
вода все змиє
все собі візьме
на чистоту , сплюндровану до тебе
вона усмі́шку
іншу
одягне
і будуть очі сяяти мов зорі
і надлегкою знов буде́ хода
лишень до серця , що напоготові
учинки
квіти
подвиги
слова...
2023 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2023
автор: Лана Краска