Ми по льоду йдемо до школи,
Тріщить тонкий, лякає нас,
Все ж напрямки, є віра в долю:
Василь, Іван, Славко й Панас.
Катком смертей війна скотилась,
Частіш родини без батьків.
Яка є одежина – мила,
Та світлий погляд всім в знаки.
А в думці, що війна остання,
Найкращий мир чекає нас!
Кохання перше – Ані, Тані…
…Синам й онукам – знов війна?!
15.08.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2023
автор: Променистий менестрель