ноги любові
кроками на снігу риплять
ніби виводять поводирем
підземний вітер
на найближчий колодязь
руки любові
розламують навпіл черству хлібину —
отак тріщать усміхаючись
сухі й шерехаті вуста печалі
серце любові
розсунувши ґратки ребер
викочується на сніг
гігантською горобиною
віддаючи червоний м’якуш птахам
відпускаючи їм
гріхи неперелітності
голова любові
навмисно відтята
щоб виросли замість неї
дві
06.11.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2023
автор: Тарас Яресько