Зацілую вуста медові
І візьму тебе у полон.
Приголублю у ніжній мові
Заколишу піснею - сон.
Ти -поміж зірок ясна зірка,
Як небо синь твої очі.
Ти у полі волошка квітка
Вабить у красі дівочій.
Ти є мій скарб - моє кохання
Дарована Богом з неба.
Ти почуття стрімке бажання
Мій простір - моя планета.
На крилах любові злітаю,
Як лебідь у синю блакить.
У долоні зір назбираю
І подарую щастя мить.
Я лебідь... ти- біла лебідка
Ти сонце... і увесь, цей світ.
Ти - красива немов би квітка
Моя Богиня зір з орбіт.
ЯК МИ ЛЮБИЛИСЬ ВИШНІ ЦВІЛИ
Ти такий красивий козаче?!...
Чорні вуса карі очі .
Скільки гарних дівчат юначе?...
Чекають тебе до півночі.
Ти казав, що прийдеш до мене
Візьмеш з собою у свій рай.
Вітер рве листячко у клена
Вже осінь...сніжить небокрай.
Як ми любились - вишні цвіли
Цвіло щастя зорі очі.
О , які ми щасливі були?!,...
Де любов, там мало ночі.
Ти немов лебідь білий крильми
Тулив до себе руками.
Ми воркутали ,як голуби...
Злітами під небесами.
Злетіли білі птиці удаль
Взяли із собою літо.
І на душі смуток, і печаль...
Від зими зів'яли квіти.
Стрілись через роки з тобою...
Ти змінився, я вже не та...
Скільки часу сплило водою?...
Серце б'ється через літа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2023
автор: Чайківчанка