Ковила, ковила
У степу поросла,
Вітер нею гойдає-колише.
І прибить до землі
Також можуть дощі
Й сірі пасма її намочити.
Встане знову вона,
Хоч жорстока війна
І глибокії вирви навколо
Від ворожих ракет.
Але це не секрет -
Світла воїнів зло не збороло.
В них немало звитяг,
Український наш стяг
Майорітиме над селом кожним.
Проженемо заброд,
Бо ми сильний народ,
Українці ж бо непереможні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський