Щедро вродила Калина
На могилі сина
Ой яка ж.! А Як цвіла!
Ніби душу гріла!
Піде Мати на могилу -
Сина пригадає.
А Калина, мов сестра,
Ніжно обіймає
А як дощ весною збив
Квіт той, перший білий
То немов би птахи крила
Впали на могилу
Ясні крила, України
Сестри тої неньки
Що свої крила поклала
Сину на серденько
Вже осіння щедра днина.
Червонії грона
Запалали на могилі
Мов жива ікона!
То Вкраїнськая ікона -
Мати і Калина!
На могилі в росах плачуть
Виглядають сина.
Ан. Бук- Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990279
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2023
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)