Скажи но, стежина, куди мене кличеш,
Куди приведеш і що я там знайду,
Скажи, що для долі моєї ти зичиш,
Знайду я там щастя чи може біду?
Скажи мені правду, відкрито , стежина,
Яка б не була , ти скажи, без жалю,
А може ти кличеш мене на чужину,
А я Батьківщину всім серцем люблю.
Про що таємниче шепочуться трави,
Яка в споришах твоїх є таїна,
Чи може чекають мене добрі справи
Які вже готує там та сторона?
Стежинка,стежинка,душа твоя чиста,
Це вірно підмітив маестро Базай,
Ведеш ти до Бару,а Бар рідне місто,
А Барська земля це і є рідний край.
Пройдусь по стежині,подивлюсь на трави,
Порадує серце і щедрість ланів,
Земля моя рідна,живе в тобі слава
І віра в майбутнє моїх земляків.
Леонід Базай-великий майстер по фотознімках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2023
автор: Малиновый Рай