Схоже, треба йти до окуліста.
Віднедавна бачу лиш недобре
І читаю лиш погану звістку,
Що червоним вранці пише обрій.
А дороговкази, що стрічаю,
Направляють до кута глухого.
Зазираю у душі свічадо:
Там вже мороку тужливий сховок.
Більш веселку не фарбує сонце,
Під рукою кольори похмурі.
Як же хочу перервати сон цей,
Де укотре грузну я в зажурі!
Та ж не може
бути
так
погано,
Як змальовують щоденно очі!
Людство ще не втратило пошани
До добра(?) Ним ділиться охоче(?)
Аби знов побачити це дійство:
Світ осяється добра розмаєм —
Треба розшукати "окуліста".
Підкажіть, як хтось адресу знає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2023
автор: Яніта Владович