О , привіт- Італіє ,привіт!...
Дякую за гостинність ,і добро.
Я вдихаю у пахощі квіт
Сію душі-животворче зерно.
Під синім небом Ломбардії
Тут я віднайшла доленьку свою.
Хто мріє ,то збуваються мрії...
Вдихає у земну красу твою .
Заглядає пташка у вікно
Будить спів від сну"Аве Марія".
Сонечко цілує у чоло...
Тримає мій дух- віра , надія.
Я дякую тобі за хліб, за сіль...
За те, що прийняла у свій дім.
Загоїла душі рани, мій біль
І вогником зігріла серед зим.
О, привіт -Італіє ,привіт!!!
Я вклоняюся тобі низенько.
Ти, відкрила двері у свій світ
Обняла мене ,як рідна ненька.
Буває часом ностальгія
Душа за рідним краєм, так болить.
З очей витре сльозу - Марія
Хочеться злітати до зір, і жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2023
автор: Чайківчанка