Хто намалював його уперше,
Втиснувши в поняття трьох кутів
Найболючіше з любовних звершень,
Найнезрозуміліше із див?
Як геометрична ця фігура
Пронесла крізь глибину століть
Міру найстрашнішої тортури,
Що на трьох судилось розділить?
Через цей трикутник друг – на друга,
Брат – на брата йшов не раз на смерть.
Він – страшніший замкнутого круга,
Все за мить пускає шкереберть.
Розтинав три серця навпіл кожне
Він щоразу, ніби гострий ніж.
І точніше висловить не можна
Сутності любовних протиріч.
Не буває трьох кутів прилеглих
В геометрії. В коханні – теж…
Третій – зайвий. Третій – протилежний.
Інше твердження не доведеш.
Той спокійний, хто в житті ні разу
Не вчинив трикутного гріха:
Оминув глухі кути образи
І на кут чужий не зазіхав.
Так чому ж, прокинувшись поча́сти
У нічнім безсонні, ми в імлі
Згадуєм своє трикутне щастя,
Що найсміливіше на землі?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2023
автор: Олександр БУЙ