Жоржина

Розквітнула  жоржина  серед  літа,
І  серпень  зустрічає  у  красі,
Не  стала  осені  чекати,  як  то  звикли.
Все  поспішає,  бо  такі  часи.
Зсихають  пелюстки  в  пекельнім  сонці,
І  не  рятує  найсильніший  дощ.
Що  бережно  колись  тримав  в  долонях,
Прилипне  пилом  скоро  до  підошв.
Так  і  з  моїми  стало  почуттями.
Раптово  виникли  і  з  жалем  ген  підуть.
Та  б  не  хотілось,  щоб  добро  між  нами
З  часом  спотворилось  на  сварок  бруд.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2023
автор: DeViAl